Abstract:
Наше століття характеризується широко масштабними, разом із тим унікальними соціально-політичними змінами, пов’язаними з трансформацією всього світового і європейського геополітичного простору. Генеруючим центром таких справді «тектонічних зсувів» стала Європа яка сьогодні об’єднує 28 країн – осередок передової цивілізації, безпрецедентне міжнародне утворення, що виникло на підставі тривалих інтеграційних процесів і на сьогодні переживає певні труднощі свого функціонування. Сьогодні ЄС є тією фундаментальною основою яка протистоїть просуванню імперських амбіцій Росії щодо неї самої, так і стосовно України. Саме наша держава тепер знаходиться в умовах жорсткого протистояння цивілізаційних інтересів та світів, українці знову змушені боронити свою незалежність, цілість держави, шукати широкої підтримки західної цивілізації. Тому, за таких кардинальних змін у світі зростає актуальність проблем міжнародної політики. Механізм розв’язання світових проблем залежить від політики на міжнародній арені як окремих держав, так і міжнародних організацій. Об’єктом дослідження є процеси міжнародних відносин другої половини 40 – початку 90-х років ХХ століття (в рамках Ялтинсько-Потсдамської системи). Предметом дослідження є характерні особливості Ялтинсько-Потсдамської міжнародної системи (біполярність, конфронтаційність, володіння ядерною зброєю, поділ світу на сфери впливу, перетворення міжнародної системи на глобальну, загальносвітову тощо). У межах роботи будуть проаналізовані лише найбільш характерні особливості повоєнної системи міжнародних відносин: біполярність і конфронтаційність («холодна війна» та «розрядка»). Мета дослідження полягає в дослідженні на основі аналізу джерел і наукової літератури особливостей міжнародних відносин другої половини 40-х – початку 90-х років ХХ ст.
