Abstract:
Україна як європейська держава акцентує увагу на толерантності в етнічних та конфесійних відносинах. У вітчизняній історичній науці наразі відбувається процес подолання інформаційного вакууму стосовно етноконфесійних питань. З огляду на це актуальності набувають студії з історії міжконфесійних відносин, їх трансформації в контексті історії Церкви та історії повсякденності одночасно. Важливим є дослідження досвіду у вирішенні конфесійних питань, що певною мірою зафіксований в історії вітчизняної релігійної та суспільно-політичної думки. Відповідно, актуальності набуває цілісне дослідження процесів, пов’язаних з міжконфесійною взаємодією як в Україні, так і в окремих регіонах, серед яких важливе місце посідає Поділля, з метою осмислення історичного досвіду та врахування цього досвіду в сучасній віросповідній політиці. Вибір теми дослідження зумовлений й тим, що Поділля традиційно сприймається як регіон із глибокими коріннями поліетноконфесійності зі значним впливом не лише православної, а й римо-католицької, уніатської та іудейської конфесій. Мета роботи полягає у полягає в тому, щоб на основі наявної джерельної бази реконструювати, виявити особливості і показати розвиток міжконфесійних відносин на Поділлі наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. в контексті віросповідної політики Російської імперії. Об’єктом дослідження є релігійні конфесії та деномінації на Поділлі в часи Російській імперії у продовж останньої чверті XVIII – початку ХХ ст. Предметом роботи є конкретно-історичний перебіг розвитку міжконфесійних взаємин на Поділлі у досліджуваний період.
