Аннотации:
Одним із найважливіших шляхів взаємодії національних культур, власне як і дієвих способів міжкультурної комунікації є переклад. Водночас, це процес збагачення власної культури через ознайомлення із здобутками культурного, політичного, економічного, естетичного розвитку інших етносів у процесі міжмовного спілкування, навчанні та вивченні іноземних мов. Переклад художніх текстів відрізняється від інших видів різноманіттям засобів та неоднозначністю змістового наповнення. Ступінь спільності змісту оригіналу та його перекладу визначають поняття еквівалентності і адекватності. Для художнього перекладу центральним феноменом є еквівалентність, яка, попри чисельні дослідження, і до сьогодні є досить суперечливим і недостатньо вивченим поняттям в перекладознавстві. У теорії перекладацької еквівалентності чільне місце займає безеквівалентна лексика, яка є складовою образності тексту та несе емоційно-експресивний підтекст. Така лексика слугує для номінації понять та реалій, не має точних лексичних відповідників у соціокультурних парадигмах інших мов. Одним з літературних жанрів, в якому безеквівалентна лексика створює ефект надреальності, гіперреальності є фентезі. Трансляція фентезійної безеквівалентної лексики викликає неабиякі труднощі, адже – це авторські неологізми, не притаманні об’єктивній реальності, що потребують особливого підходу до їхнього інтерпретування та, звісно, адекватного перекладу. Проблема перекладу реалій в художньому тексті, а саме “авторських реалій” творів жанру фентезі, власне як і визначення ступені еквівалентності їх трансляції вимагає детального дослідження, що і обумовило актуальність нашого дослідження. Метою дослідження є з’ясування ступеня перекладацької еквівалентності художнього тексту жанру фентезі.
