Аннотации:
Дослідження фразеологічних одиниць, як найвиразніших засобів будь-якої мови, займають велику нішу у різних лінгвістичних парадигмах. Це зумовлено, насамперед, загальною спрямованістю сучасної компаративної лінгвістики на виявлення та аналіз / порівняння мовних явищ, пов’язаних з етносом, культурою, народною ментальністю в тісному зв’язку з людиною, її свідомістю, мисленням, духовно-практичною діяльністю. Тісний контакт людини з навколишнім середовищем, з тваринним світом, що відбувався століттями, безперечно, позначився на формуванні фразеологічної системи мови. Оскільки людина виявляє своє бачення дійсності крізь призму індивідуальної асоціативної картини світу, що формується в період її становлення в певному соціальному, культурному, ментальному й лінгвістичному просторі та ґрунтується на образному мисленні, метафоризації, в процесі переосмислення образу виникають певні асоціативні зв’язки, що можуть бути амбівалентними для представників різних культур. Тому вивчення корелятивних зв’язків концептуальної картини світу з лінгвістичними картинами окремих мов залишається однією з найважливіших проблем у сучасній лінгвістиці. Мета дослідження – надати характеристику фразеологічній мовній картині світу, вербалізованої в німецькій та українській мовах за допомогою фразеологічних одиниць зі стрижневим компонентом «анімалізм» та визначити особливості перекладу означених фразеологічних одиниць.
