Аннотации:
Належна оцінка та різностороннє, комплексно-узагальнювальне літературознавче опрацювання детективних творів про Шерлока Холмса – одна із актуальних проблем сучасної філологічної науки. Хоча з часу написання першої повісті Конан Дойла про вигаданого ним геніального детектива-аматора («Етюд у багряних тонах», 1887) минуло вже майже півтора століття, рівень читацького інтересу до детективної творчості автора залишається стабільно високим. Його твори не втратили актуальності й за правом стали класикою світової літератури. Залишається поза увагою філософська насиченість авторського погляду на свою епоху і людину героїчного типу, на злодіяння і покарання та перспективу побудови гармонійного суспільства. Обходиться увагою й та обставина, що Холмс написаний Конан Дойлем з орієнтацією на архетипні взірці та моделі. Недостатньо вивчено способи художньої реалізації авторського задуму, зокрема ті жанрово-стильові трансформації, які зробили оповідання про Холмса детективною класикою та визначили наперед найхарактерніші художні вирішення детективної літератури, стильові особливості шерлокіани як цілісного ідейно-художнього явища. Потреба у подальшому вивченню цього неоднозначного явища і зумовлює актуальність даної магістерської роботи. Метою дослідження є поглиблене вивчення особливостей трансформації детективного канону в циклі А. Конан Дойла про Шерлока Холмса в аспектах авторської концепції світу і людини, що співвідноситься з культурно-естетичними домінантами межі ХІХ-ХХ століть.
