Аннотации:
Формування антропоцентричної парадигми зумовило звернення лінгвістичної проблематики до людини, її місця та призначення у культурі та мові. У межах цієї парадигми з’явилися нові напрями, орієнтовані на культурний чинник у мові. Одним з таких напрямів є лінгвокультурологія, основним завданням якої є розкриття ментальності народу і його культури через мову. У центрі уваги лінгвокультурології є суперконцепт „людина”, який, у свою чергу, складається з декількох базових концептів, одним з яких є концепт „жінка”. На його розвиток та зміст впливають культурно-історичні, соціально-економічні та інші фактори, що обумовлюють універсальні та національно-специфічні характеристики. Дослідження гендерного аспекту в лінгвістичних розвідках, що проводиться на матеріалі різних дискурсів та мов займає одне з провідних місць у науці про мову. Споконвічні питання про сутність чоловіка та жінки, відносини між ними тощо цікавили людство з моменту його виникнення та не залишають байдужими сучасних дослідників. Мета магістерської роботи є комплексний аналіз гендерно маркованої лексики як засобу вербалізації концепту „жінка” у німецькій мовній картині світу.
