Abstract:
Ідею антропоцентричності мови сьогодні також можна вважати загальновизнаною: для багатьох мовних побудов уявлення про людину виступає в якості природної точки відліку. Більшість дослідників сходяться на думці, що на межі століть у мовознавстві відбулася зміна парадигм. Антропологічна лінгвістична парадигма, що склалася на межі тисячоліть, поставила нові завдання в дослідженні мови, вимагає нових методик його опису, нових підходів при аналізі його одиниць, категорій і правил. Антропоцентрична парадигма представляє переключення інтересів дослідника з об'єктів пізнання на суб'єкта, тобто аналізується людина в мові і мова в людині. Ідея антропоцентричності мови – ключова в сучасній лінгвістиці. У наш час метою лінгвістичного аналізу вже не може вважатися просто виявлення різних характеристик мовної системи. Сучасні лінгвісти розглядають мову як продукт культури, як її важливу складову частину і умова існування, як фактор формування культурних кодів. З позицій антропоцентричної парадигми, людина пізнає світ через усвідомлення себе, своєї теоретичної та предметної діяльності в ньому. Метою дослідження є комплексна характеристика концепту «любов», аналіз його національної специфіки в лінгвокультурі США.
