Аннотации:
У ХХІ столітті, коли значна частина світу і в тому числі українське суспільство поринули у процес соціально-політичних перетворень, на перший план виходить проблема реформування всієї політичної сфери, зокрема, владних відносин. Виникла ситуація, за якої старі, придатні у минулому методи, засоби та механізми управління, регулювання влади, стали неефективними у ринкових умовах. Україна, йдучи до світової спільноти, має також реформувати власний соціально-політичний устрій та політичні механізми, що регулюють інститути влади і відносини між ними. Актуальність теми продиктована зростанням ролі та значення влади як універсального регулятора, а також потребами адаптації регулятивних механізмів владних відносин на шляху трансформації українського суспільства. Невідкладність розв’язання проблем владних відносин значно актуалізується у контексті входження України у світові структури. Відтак, об’єктивно актуальність теми зумовлена необхідністю пошуку нових механізмів владних відносин у трансформаційний період. Зважаючи на недостатню наукову розробленість теорії політичних механізмів регулювання владних відносин, необхідно зосередити увагу на узагальненні історичних ідей і основних концептуальних підходів у дослідженні політичної влади. Метою магістерського дослідження є вивчення і аналіз теорії та методології дослідження механізмів регулювання владних відносин політичними засобами. Йдеться про аналіз джерел, спеціальної літератури про політичні механізми, що регулюють, забезпечують скоординованість у відносинах законодавчої влади, виконавчо-розпорядчих органів, судових інституцій, громадських організацій та інститутів громадянського суспільства.
