Abstract:
Революція 1905–1907 рр. спричинила значне зростання політичної свідомості населення країни. Столипінська реакція, яка розпочалась в 1907 р. значною мірою зменшила революційних рух широких мас, прокотилась арештами по партійних діячах та спричинила дезорганізацію або закриття партійних осередків в регіонах. Дослідження публікації газети «Правды» (віденської), що стала тим партійним органом, якому вдалось завоювати широку популярність серед широких верств суспільства Російської імперії, дає можливість зрозуміти як газета в умовах поліцейської диктатури зуміла допомогти партійним діячам та простим робітникам соціал-демократам відновити та налагодити партійну роботу на місцях та виступити за консолідацію всіх партійних сил. Сьогоднішні процеси декомунізації, вимагають докладного вивчення історії соціал-демократії, яка зародилася наприкінці ХІХ ст. і вже на початку ХХ ст. здійснювала вплив на значну частину соціуму. Залишаються без відповіді питання: як міжфракційна боротьба у дореволюційну боротьбу вплинула на перетворення більшовицької течії РСДРП у політичну партію, що стала провідником догматизму та тоталітаризму в СРСР. Актуальність проблеми зумовлюється також її недостатньою вивченістю у вітчизняній і зарубіжній історіографії. Метою дослідження є джерелознавчий аналіз історії соціал-демократичного руху на початку ХХ ст. на основі матеріалів газети «Правда» (віденської).
