Аннотации:
Провідною тенденцією сучасного етапу розвитку історичної науки в Україні є підвищений інтерес до історіографії, що має на меті дослідження процесу нагромадження і переосмислення історичних знань, з’ясування стану і повноти вивчення конкретної проблеми. Через розвідки проблемної історіографії відтворюється об’єктивний процес вітчизняної історичної науки, створюються передумови для її успішного розвитку, визначається характер і обсяг нових завдань, що постають перед нею. Нині, серед найбільш актуальних і перспективних тем в історичній науці є питання розвитку та трансформації архівної справи в Україні у другій половині 1950-80-х рр., свідченням чого стала поява великої кількості архівознавчих праць. Це визначає доцільність історіографічного дослідження архівної справи у різні історичні епохи, яке зумовлено низкою обставин. Архівна справа в Україні, яка значною мірою успадкувала багато що з радянського досвіду, але разом з тим й врахувала певні світові тенденції, посідає важливе місце у процесі національного державотворення. Мета дослідження: здійснити комплексний та всебічний історіографічний аналіз розвитку архівної справи в Україні у другій половині 1950-х – 1980-х рр., з’ясувати головні напрями та історичні студії щодо обраної теми, розкрити основні методологічні підходи до її дослідження, встановити загальний стан і рівень вивчення.
