Abstract:
Війна і військова справа в історії людського суспільства посідали і продовжують посідати надзвичайно серйозне місце. І не важливо, чи є війна відображенням реального стану суспільства, наслідком «інстинкту войовничості» чи є «культурним винаходом», тісно пов'язаним з соціально-політичною еволюцією суспільства. Важливим є наслідок цього явища - класична політична історія постає перед нами як безперервний ланцюг воєн, що переривалася короткочасними періодами миру, які зазвичай використовувалися як підготовчий етап нової війни. В даній роботі бралася до уваги не лише еволюція військово-інженерної справи протягом досліджуваної доби, але в ній нами була здійснена спроба проаналізувати загальні процеси, які мали місце у розвитку військового мистецтва і торкнулися всіх головних учасників військово-політичного життя Європи ХVІ - ХVІІІ століть. Тому ця робота не претендує на детальний виклад та перерахування відомих фактів, a орієнтована на ключові моменти історії військово-інженерного мистецтва ХVІ - ХVІІІ століть. Важливо було зрозуміти, яким чином розвиток військової інженерії позначився на характері та успішності військової організації, вдосконаленні озброєння та тактики ведення бойових дій і як це вплинуло на подальшу долю Європи. Мета дослідження полягає у виявленні головних напрямків еволюції військово-інженерного мистецтва протягом XVI – XVІІІ століть в контексті військових і політичних змін, характерних країнам Західної Європи в межах цієї доби та його вплив на розвиток стратегії і тактики армій континенту.
