Аннотации:
У кінці ХХ – на початку ХХІ ст. в Латинській Америції відбувається активізація інтеграційних процесів, що виявилось у різних галузях суспільного, економічного та політичного життя. Кардинальні зрушення у порівнянні з 80-90 роками ХХ ст. відбулися у внутрішній політиці (зміна правлячих режимів, перехід від авторитаризму до демократії, «лівий поворот»), що вплинуло на зміну соціального та економічного розвитку, та визначило нові пріоритети правлячих урядів країн. Все це разом створює неоднозначну ситуацію: дозволяє перейти Латинській Америці на новий рівень політичної та економічної співпраці, відкриваючи багато можливостей та перспектив перед країнами, але з іншого боку, створює додаткові перешкоди, і залишає відкритим питання, чи готові правлячі режими та суспільство в цілому до нових трансформацій та викликів сучасності. Також актуальність дослідження розвитку інтеграційних процесів у державах Латинської Америки та аналіз їх політико-економічних інтересів визначено геополітичною і стратегічною важливістю регіону. Регіональні об’єднання та форми взаємодії країн Латинської Америки були різними в залежності від історичного періоду. Причиною цього ставали постійні зміни правлячих сил в державах, вплив збоку США, події регіонального та світового масштабу. Велика кількість змін та втрата впливу багатьох інтеграційних форм співпраці протягом останніх десятиліть відображає складність економіко-політичних процесів і в першу чергу відсутність єдиної моделі регіональної інтеграції. Мета дослідження полягає у виявленні політичної та соціальної складових процесів інтеграції, що відбуваються в країнах Латинської Америки та виявлення специфіки інтеграційних об'єднань, що притаманні латиноамериканському континенту.
