Abstract:
Ідея впорядкування міжнародних відносин була актуальною з моменту їх виникнення. Поняття і явища порядку – це властивість, іманентна соціуму, яка відображає певний рівень організації цієї спільноти, її впорядкованість. Така властивість є набутою, а не наперед заданою. Суспільний порядок – це певна організація життя соціуму, його регулювання на основі певних норм і загальних цінностей. Поняття «міжнародний порядок» як особливий різновид порядку суспільного стосується глобальної соціальної спільноти – світового співтовариства, яке утворене сукупністю різних суспільних суб’єктів (акторів), що діють і взаємодіють на світовій арені. Ця спільнота регулюється певними (наприклад, державно-правовими, міжнародними, моральними, правовими) нормами та загальними (національними, культурними, морально-етичними тощо) цінностями. Часто міжнародний порядок вважають сукупністю юридичних норм, ототожнюючи його з правовим порядком, законністю. Окремі дослідники міжнародний порядок пов’язують із збереженням стабільності, певного статус-кво у відносинах між державами. Таким чином, міжнародний порядок – це така організація міжнародних і міждержавних відносин, яка протилежна анархії і передбачає наявність спільних інститутів, норм і цінностей, що створюють умови існування, безпеки та розвитку держави їх взаємодії на міжнародній арені. Мета даного дослідження полягає у тому, щоб, на основі аналізу правових складових Вестфальського миру, розкрити сутність феномену першого в історії людства світового порядку, розглянути закономірності, принципи розвитку системи міжнародних відносин і визначенні основних сучасних тенденцій.
