Становлення та розвиток бандурного мистецтва в Україні

Abstract

Бандурне мистецтво – яскрава сторінка історії українського народу, свідчення його високої духовної культури. Творчість кобзарів-бандуристів, цих самобутніх митців, народних співців та поетів, які розносили славу про свій народ, про його вірних синів-героїв, закликали до боротьби з поневолювачами, є однією з найдавніших і найбагатших граней української музичної традиції. Вагомою сторінкою культурної спадщини України є кобзарство – унікальне історичне явище української та світової культури, яке об'єднує творчість народних митців, котрі грають на кобзах, лірах, бандурах, торбанах. Характерно, що пам'ять про кобзарів і сьогодні свято зберігається у найглибших верствах українського народу та є дієвим чинником збереження традицій духовного життя нації, формування національної самосвідомості. Сучасний етап розвитку бандурного мистецтва базується на прадавніх традиціях і разом з тим позначений новими тенденціями, зокрема удосконаленням самого інструменту, збагаченням методики гри, розширенням репертуару, зростанням кількості бандурних шкіл в Україні та за кордоном. Тому зростає кількість музикознавчих напрацювань з кобзарського мистецтва як в науковій вітчизняній літературі, так і в літературі з діаспори. Мета: проаналізувати етапи історичного становлення українського бандурного мистецтва, визначити роль видатних бандуристів – фундаторів виконавських шкіл в Україні.