Організаційно-методичні підходи щодо створення екологорозвивального середовища в дошкільному навчальному закладі

Abstract

У Концепції екологічної освіти України серед завдань дошкільного виховання визначено формування основ екологічної культури, морально-ціннісної орієнтації особистості. Відомо, що цінності є необхідною передумовою розуміння сутності природи, переосмислення власної поведінки в межах гуманістично спрямованих орієнтирів щодо природи. Дошкільний вік сприятливий для екологічного виховання, адже саме у цей період закладаються основи культури спілкування і поведінки дітей у природі. Особливої уваги потребують діти старшого дошкільного віку, оскільки у них починають формуватися основи наочно-дійового та наочно-образного типів мислення. Старші дошкільники здатні розуміти й усвідомлювати зв’язки навколишнього світу. Діти цього віку мають об’єктивні можливості для самостійного спілкування з природою. Саме тому актуальною стає проблема створення екологорозвивального середовища у закладі дошкільної освіти для організації систематичних спостережень у природі, отримання реальних вражень, праці у природі, здійснення ефективного екологічного виховання дітей дошкільного віку. Екологічне середовище може бути розвивальним за умови, якщо воно сприятиме становленню у дитини сприйняття довкілля, інтересу до нього; оволодінню елементарними уявленнями про повітря, воду, їх властивості, якості, стани, явища природи, рослини, тварин, людину, про зв’язок між станом довкілля та здоров’ям усього живого. Мета дослідження – науково обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити особистісно орієнтовану технологію виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку в екологорозвивальному середовищі ЗДО.