Технології формування образного мовлення молодших школярів на уроках літературного читання

Abstract

Літературне читання як навчальний предмет, побудований на основі художніх творів, створює особливі умови для розвитку мовлення учнів: збагачує і активізує словник школярів на основі спостережень над текстом, формує у них образне мислення, продуктивно-творчу уяву, фантазію, що супроводжується інтелектуально-мовленнєвою активністю і словесною творчістю. Тісна взаємодія зі сприйняттям творів художньої літератури – невичерпним джерелом збагачення мовлення образними засобами – є важливою особливістю розвитку мовлення молодших школярів. Через поетичні образи художня література відкриває і пояснює дитині життя природи і суспільства, складний світ людських стосунків, сприяє її мовленнєвому розвитку, даючи зразок правильної літературної мови. Відтак основою роботи під час читання та аналізу художнього твору є осягнення поетичного слова і образу. Через слово, яскраве, емоційне, максимально насичене, передає поет свої життєві враження. Тут особливо важливий для аналізу відбір найбільш яскравих, цікавих поетичних образів. Навчити школяра бачити їх, виділяти в поетичному творі, замислюватися над їх виразністю і багатозначністю – це і є культура сприйняття поетичного слова. Саме на культурі сприйняття поетичності, образності художнього слова слід розвивати культуру мовлення школярів і образність їхнього мовлення зокрема. Розвиток мовлення на уроках читання тісно пов’язаний із процесами сприймання, розуміння, аналізу, інтерпретації художніх творів та продукування на їх основі власних усних і писемних висловлювань. Володіння названими формами мовленнєвої діяльності – своєрідний показник мовленнєвої компетентності учнів, культури їхнього мовлення, для якої характерні образність, змістовність, логічність, нормативність, доцільність. У зв’язку з цим вчителеві на уроках літературного читання потрібно посилити роботу над образністю художнього слова, обумовленою його багатозначністю і глибиною,що викликає труднощі адекватного сприйняття його читачами молодшого шкільного віку. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні ефективності методики розвитку образного мовлення молодших школярів на уроках читання.