Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів у процесі вивчення прислівника

Abstract

Вагомим чинником успішного формування ключових і предметних компетентностей учнів початкових класів є добір учителем ефективних форм, методів, прийомів і засобів навчання і організації навчальної діяльності. Вивчення частин мови, зокрема, прислівника, в контексті компетентнісного підходу, забезпечує всебічний розвиток мовлення учнів, пронизує й об’єднує всі види мовленнєвої діяльності учнів, підпорядковуючи роботу над мовною теорією завданням з розвитку мовлення, зокрема під час вивчення частин мови (прислівник є незамінним засобом щодо наповнення мовлення учнів значеннєвими відтінками). Окрім того, з оволодінням належним словниковим запасом української мови, умінням доречно користуватися широким обсягом виражальних засобів у будь-якій мовленнєвій ситуації, правильно й виразно висловлювати свої думки (створювати усні й письмові зв’язні висловлювання) тісно пов’язане також виховання мовленнєвої культури учнів, їхня успішна соціалізація. проблеми потребують подальшого розроблення; у шкільній практиці домінує засвоєння поняття прислівник і використання його в мовленні здебільшого з огляду на нього як характерні особливості дії чи стану, а не задля увиразнення висловленої думки та використання як образного засобу для продукування зв’язних висловлювань. Недостатнє теоретико-практичне розв’язання досліджуваної проблеми визначили її актуальність і зумовили вибір теми дослідження. Об'єктом дослідження є процес засвоєння граматичного матеріалу в початковому курсі навчання рідної мови. Предмет – методика навчання учнів початкових класів прислівника на компетентнісних засадах. Мета дослідження описати методику розвитку мовленнєвої діяльності молодших школярів за допомогою прислівників, спрямованої на забезпечення якісних характеристик мовлення, та її експериментальній перевірці.