Abstract:
У часи Шоу – більше ста років тому, дійсно, важко було вирватися з того соціального середовища, до якого належав від народження. Кожен мав ніби своє тавро: плебей, буржуа, аристократ. Але саме ті, хто прагнув чогось більшого, зуміли йти далі, змогли змінити життя і довести, що свобода, розкутість духу, висока культура роблять із людини людину. Б. Шоу запропонував сучасний варіант прадавнього міфу: в центрі уваги письменника не всесильне кохання, а проблеми багатства особистості й можливості реалізації духовного й інтелектуального потенціалу людини. Пігмаліон насправді створив свою Галатею, а Хіггінс лише «шліфує» особистість, яка поступово змінюється сама й змінює свого «перетворювача». Пігмаліон-Хіггінс, торкнувшись своїм різцем до цієї Галатеї, розбуркав приспані в ній духовні й інтелектуальні сили, і його витвір виявився вищим і кращим за нього самого. У п'єсі Шоу порушує проблеми культури, а саме: залежність культури від соціально стану і походження людини, а також вічну проблему стосунків між чоловіком і жінкою. Комедія «Пігмаліон» - комедія справді іншого типу, ніж ті, що були написанні до Б. Шоу. Вона не повчає розважаючи, не виправляє звичаї сміючись, а залишає глядача або читача перед вільним вибором. Актуальність магістерської роботи визначається спробою заглибитися й узагальнити твердження про міфологічний підтекст п'єси, переосмислення її проблем в сучасному житті та використанні прецедентного сюжету митцями подальших століть. Мета дослідження - дослідити трансформацію міфу про Пігмаліона і Галатею у п'єсі Б. Шоу та світовій культурі.
