Abstract:
Ставлення людини до власного здоров’я історично формувалося виключно як до того, що дається від природи, і на що вплинути фактично не можливо. З розвитком медицини це ставлення змінювалося. Здоров’я почали сприймати як об’єкт суто медичного впливу, категорію, що є протилежною терміну «хвороба». Такий підхід застосовувався протягом багатьох десятиліть і сприяв закріпленню у свідомості суспільства міцних зв’язків між здоров’ям і медициною, визначення самого терміну «здоров’я» – виключно як відсутність хвороб. Техногенний розвиток суспільства, що бурхливо відбувається із середини минулого сторіччя, суттєво змінив соціоекологічне середовище людини, чим вплинув на стан її здоров’я. Штучні умови існування (кондиційоване повітря, штучне освітлення, малорухливий спосіб життя, колосальне інформаційне навантаження) призвели до різкого погіршення стану здоров’я та підштовхнули до пошуку шляхів його поліпшення. Дослідження здоров’я людини показали, що його стан залежить не лише від спадкових ознак і умов її проживання, але і від власного ставлення до нього. Мета дослідження – на основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми та вивчення практики функціонування сучасного закладу, що забезпечує здобуття загальної середньої освіти, виокремити, обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови профілактики шкідливих звичок вихованням валеологічних цінностей учнів ЗНЗ у навчальній і позаурочній діяльності.
