Abstract:
Настільний теніс – один з найбільш захоплюючих видів спорту, що сприяє всебічному і гармонійному фізичному розвитку людини. У той же час це складний атлетичний вид спорту з різноманітною технікою, багатий тактичними діями, складними ігровими комбінаціями, що вимагає високої загальнофізичної, спеціальної фізичної та психологічної підготовки. Основними завданнями навчально-тренувального процесу тенісистів є: навчання прийомам гри («школа» техніки) і вдосконалення їх в тактичних діях; підвищення рівня різнобічної фізичної та функціональної підготовленості, розвиток швидкості, гнучкості, спритності та спеціальної витривалості; навчання тактичним діям (в основному індивідуальним і парним) та вдосконалення їх в грі; залучення до змагальної діяльності, придбання змагального досвіду, участь у районних і міських змаганнях. Основна методична проблема розвитку швидкісно-силових здібностей – це проблема оптимального поєднання в вправах швидкісних і силових характеристик рухів. Труднощі її вирішення виходять з того, що швидкість рухів і рівень подоланого обтяження пов’язані обернено пропорційно. Мета дослідження – теоретична розробка і експериментальне обґрунтування результативності використання програми для розвитку швидкісно-силових здібностей у тенісистів 13-14 років в ДЮСШ.