Abstract:
Однією з найбільш важливих проблем є раціональне планування процесу підготовки спортсменів високої кваліфікації, яка має базуватись на обов’язковому поєднанні термінових і відставлених тренувальних ефектів, тобто після кожної стимуляційної фази має бути відновлювальна фаза навантаження. Іншими словами протягом тренувального процесу постійно має вирішуватись проблема відновлення працездатності, що дозволить запобігти стану перетренованості спортсменів (В. І. Дубровський, 1985, В. П. Зотов, 1987; В. Д. Моногаров, 1986). Найбільш ефективним засобом попередження перетренованості є контроль функціональної підготовленості спортсменів протягом тренувальних етапів і циклів (В. М. Платонов, 1987; Ю. В. Верхошанський, 1985; Г. А. Лісенчук, 2003). Все вище викладене зумовлює стверджувати про актуальність дослідження, особливо такого у нашій країні виду спорту як хокей на траві. Таким чином обрана тема дозволить здійснити пошук шляхів оптимізації тренувального процесу висококваліфікованих хокеїстів на траві, в першу чергу з точки зору запобігання їхнім травмам, а значить збереження основного складу команди під час підготовки і участі у змаганнях. Мета дослідження. На основі теоретичного аналізу літератури і експериментальних даних оптимізувати рівень функціональної підготовленості хокеїстів на траві в залежності від цілей і завдань.
