Аннотации:
Впродовж останніх десятиріч в нашій країні сформувалося нове концептуальне переосмислення цілого ряду історичних проблем. Це відноситься і до гострих, дискусійних проблем історії Української революції, які отримали нове бачення, іншу оцінку. Так, значно розширилася портретна галерея діячів періоду визвольних змагань, зокрема отаманів селянських повстанських загонів. Одним із них був Нестор Іванович Махно. Особистість цього селянського ватажка – складна й неординарна, як і весь рух, – давно привертала до себе увагу, викликаючи в одних просту цікавість, в інших – обурення, страх, ненависть, або ж навпаки – захоплення і подив. Втім, якщо постать Н. Махна, окремі аспекти його діяльності, хоча часто і опосередковано, та все ж згадувалася в історичних дослідженнях українських науковців, то питання політичної практики махновського руху, його ідеології часто оминалося. Метою роботи є дослідження ідеології та політичної практики махновського руху в період Українських визвольних змагань 1917–1921 рр.
