Abstract:
У формуванні історичної пам’яті народів особлива роль належить війнам, оскільки саме вони роблять визначальний вплив на збереження індивідуальних і колективних спогадів. Війна стає поворотним пунктом як в житті окремого індивіда, так і всього суспільства, розділяючи існування на «до війни» і «після війни». Вона являє собою своєрідний «шлюз спогадів», оскільки згодом всі події оцінюються через її призму. Ключовою подією в історії XX ст. стала Друга світова війна. Жодна інша тема не є настільки болючою для істориків і громадськості відразу декількох держав, керівники яких брали політичні рішення загальносвітового значення в кінці 1930-х – початку 1940-х рр. Однією із ключових векторів міжнародної взаємодії в цей період були радянсько-німецькі відносини. Зрив англо-франко-радянських переговорів, радянсько-німецьке зближення з травня 1939 р. до підписання пакту про ненапад 23 серпня 1939 р наступні радянсько-німецькі домовленості – одні з головних наукових проблем, інтерес до яких і в даний час не слабшає, більш того –набуває нового політичного забарвлення: вже не самі документи, а історія їх інтерпретації стає об’єктом вивчення і суперечок. Мета дослідження на основні наявних джерел та літератури дослідити причини політичного зближення СРСР та Німеччини навесні-влітку 1939 р.; показати умови укладення, суть на наслідки радянсько-німецьких домовленостей серпня-вересня 1939 р.
