Аннотации:
Серед вітчизняних істориків останнім часом актуальним є використання «болючих» для українського народу тем у політичних суперечках та щодо написан¬ня історії мартирології замість історії успіху. Як правило, успішність історієписання, а, відтак і сучасного поступу України, пов’язується з висвітленням «успішної» подієвої історії життя українського народу. Постать С.Петлюри займає особливе місце в історії України, уособлюючи визвольні змагання 1917-1921 рр., пов’язані з ними спроби побудови та збройного захисту Української Народної Республіки. Голова Директорії УНР, головний отаман армії УНР С.Петлюра став складовою частиною українського національного міфу завдяки надзвичайно твердій і послідовній політиці відстоювання національної державності. Не останню роль у міфологізації С.Петлюри відіграла його трагічна смерть на одній з вулиць Парижа у травні 1926 р. Підступне вбивство, сплановане і здійснене більшовицькими агентами, фізично знищило С.Петлюру, але ідейно перетворило його в масовій свідомості на потужний символ українського національно-державного руху. Мета бакалаврської роботи полягає в аналізі наявних мемуарів та спогадів про життя і діяльність Голови Директорії і Головного Отамана військ Української народної республіки Симона Петлюри та визначенні їх ролі і місця у дослідженні його постаті. Автор поставив собі за мету спростувати наукові й ідеологічні стереотипи та традиційні постулати нагромаджені впродовж століття навколо С.Петлюри, усвідомлюючи, що це можна здійснити лише за допомогою вивчення різнопланових джерел, у тому числі мемуарів та спогадів, а, відтак, донести сучасникам і майбутнім поколінням правдиві свідчення про його життя і діяльність.
