Короткий опис(реферат):
З-поміж найактуальніших проблем історії України тема знищення вільного селянства недемократичними, паличними, тоталітарними методами, в процесі переходу до суцільної колективізації, продовжує залишатися важливою. Наявність в країні прошарку селян не задіяних в колективних формах господарювання, створили б в аграрному виробництві здоровий дух конкуренції, намагання боротись за якість продукції, прагнення до впровадження новітніх технологій тощо. Зрозуміло, що в цих економічних змаганнях перевага була б на боці державних колективних господарств через специфіку їх фінансування. Проте подібний стан речей створив би передумови для самостійного, добровільного вибору селянами-одноосібниками своєї долі. Вони самі вирішували б чи залишатись їм на селі і вступати до колгоспів та радгоспів, чи продовжувати працювати самостійно, чи переходити до зайняття промислами тощо. Автоматично відпала б необхідність створювати штучні умови для колективізації, як то посилення податкового тиску, обмеження кредитування, розкуркулення та депортації селян тощо. Звідси витікає необхідність вивчення запропонованої теми дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі принципів історизму і аналізу документів більшовицької партії, законодавчих та виконавчих органів радянської влади, конкретних історичних матеріалів архівних фондів розкрити і показати характер руйнації старої і формування нової, на основі тоталітарних, недемократичних методів, радгоспно-колгоспної економічної структури в аграрному секторі України.