Abstract:
Російсько-японська війна 1904–1905 років стала, по суті справи, продовженням політики, як російського самодержавства, так і японських правлячих кіл, спрямованої до розширення сфер впливу в Східній Азії, й увійшла в історію як одна з перших великомасштабних сутичок двох держав, в рамках якої характер військових дій в порівнянні з недавнім минулим зазнав кардинальних змін. Вона явно позначила початок нового етапу в історії військової справи і воєнного мистецтва, виявила вичерпаність тактики та стратегії минулого. Метою дослідження є з’ясування процесів впровадження військово-технічних інновацій в російській та японській арміях.
