Аннотации:
Художня література є найбільшим зосередженням культурних констант, історично-систематизованих у формі словесності. У літературознавчій галузі такими константами являються вічні образи. Література ХХ ст. стала відображенням динамічних змін на арені світових подій. Світоустрій, історичні події та людські долі передавалися з використанням Біблії, яка є невичерпним джерелом образів, сюжетів, тем та слів. Використовуючи канонічні біблійні тексти, письменники змінювали не лише форми інтерпретації, а й цілі та завдання. Мета дослідження полягає у виокремленні закономірностей функціонування традиційних біблійних образів та сюжетів у літературі XX-ХІХ ст., визначення основних способів та форм їх інтерпретації.
