У статті доведено актуальність постановки проблеми організації психологічного супроводу професійного становлення особистості й обґрунтовано необхідність використання кар’єрного консультування як однієї з його технологій. Проаналізовано сутність поняття психологічного супроводу. Виокремлено два основні напрями психологічного супроводу професійного становлення особистості в закладі вищої освіти, а також описано їх основні компоненти. Указано на можливість використання технології кар’єрного консультування не лише як засобу впливу на процес професійно-особистісного розвитку майбутнього фахівця, а й з метою визначення результативності й ефективності психологічного супроводу загалом. Зазначається, що сформований у студентів старших курсів образ майбутньої професійної діяльності та кар’єрний план можуть використовуватися для визначення результативності професійно-особистісного розвитку і прогнозування меж і темпів професійного розвитку, перспектив професійного зростання, планування й розгортання кар’єри. На основі теоретичних досліджень автором розроблена психодіагностична програма виявлення особливостей образу майбутньої професії та кар’єрного плану у випускників університету, яка реалізована під час кар’єрного консультування. У результаті емпіричного дослідження з’ясовано, що респонденти ідентифікують себе з майбутньою професією, мають завищену та високу професійну самооцінку; у двох третин респондентів не сформовано адекватних моделей професійної поведінки; у третини респондентів зафіксовано особистісні якості, які заважатимуть професійній діяльності. Установлено, що більшість студентів прагнуть зробити кар’єру в одній організації, планують лише вертикальну кар’єру, що передбачає зайняття найвищої посади в управлінській структурі організації. Водночас студент-випускник налаштований досить рішуче на пошук роботи за фахом, варіант безробіття ним не розглядається. Результати дослідження дають змогу виокремити основні цілі психологічного супроводу професіоналізації майбутніх фахівців
The paper deals with proving of relevance of the problem of organising of psychological support in the professional development of the individual; also the necessity to use career counselling as one of the technologies of psychological support is stated. The essence of the concept of psychological support has been analysed, two main areas of psychological support in the professional development of the individual in a higher education institution are distinguished and their main components are described. We have stated the possibility to use career counselling technology not only as a means to influence on the process of professional and personal development of the future professional but also to determine the effectiveness and efficiency of psychological support in general. It has been mentioned that the image of future professional activity and career plan, formed in the senior students, can be used to determine the effectiveness of professional and personal development and to predict the boundaries and pace of professional development, career prospects, planning and career development. The author has taken into account theoretical studies and has developed a psychodiagnostic program for revealing the features of the image of the future profession and career plan in university graduates. This program was implemented in the process of career counselling. As a result of empirical research, it has been found that the respondents identify themselves with the future profession, have exaggerated professional self-assessment; two thirds of respondents have not formed adequate models of professional behavior; for one third of the respondents we have recorded personal qualities that would interfere with professional activity. It has been reveiled that the majority of students aspire to make a career in one organisation and plan only a vertical career, which implies occupying the highest position in the management structure of the organisation. At the same time, the graduate student is strongly determined to find a job according to the specialty, an unemployment option is not considered. The results of the study allow to identify the main goals of psychological support for the professionalisation of the future professionals.