Стаття присвячена актуальній проблемі корекційної психопедагогіки, зокрема, формуванню навичок самообслуговування у молодших школярів з інтелектуальними порушеннями. У статті зроблено короткий теоретичний аналіз літературних джерел з проблеми дослідження. Визначено стан сформованості навичок самообслуговування молодших школярів з інтелектуальними порушеннями за допомогою таких методів, як спостереження за дітьми; анкетування батьків щодо поведінки дітей вдома та виконання ними навичок самообслуговування; бесіда з вихователями про володіння дітьми навичками самообслуговування; бесіда з дітьми. Розроблено методику діагностики навичок самообслуговування у дітей з інтелектуальними порушеннями, що включала завдання, спрямовані на визначення рівня сформованості елементарних знань про предмети, необхідні для формування навичок самообслуговування, та на визначення рівня володіння способами дій і навичками, реалізацію їхнього досвіду в різних умовах самообслуговуючої діяльності. Результати спостереження за дітьми свідчать, що більшість з них не достатньо володіють навичками самообслуговування та є залежними від дорослих, не вміють виконувати дії самостійно, цілеспрямовано й послідовно. Результати анкетування батьків показали, що переважна більшість респондентів вважають, що дитину ще рано залучати до самостійної господарсько-побутової праці, необхідно дітям допомагати та опікати їх. Аналіз результатів опитування педагогів засвідчив, що навички самообслуговування оцінюються як недостатньо сформовані, підкреслюється залежність від дорослого. Бесіда з дітьми показала, що вони часто не знають основних засобів виконання дій, у них порушена послідовність їх виконання та усвідомлюваність їх значення. Результати дослідження свідчать, що у більшості першокласників сформованість елементарних знань про предмети, які є необхідними для формування навичок самообслуговування, знаходиться на низькому рівні, у третини дітей – на середньому, у жодної дитини обізнаність не сформована на високому рівні. Для дітей є характерним переважно низький рівень сформованості навичок самообслуговування; відсутність самостійності, цілеспрямованості й послідовності навіть у простих самообслуговуючих діях; виразна схильність до опіки, емоційної взаємодії з дорослими.
The article is devoted to the actual problem of correctional psychopedagogy, in particular, the formation of self-care skills in younger schoolchildren with intellectual disabilities. The article contains a brief theoretical analysis of literary sources on the research problem. The state of formation of self-care skills of younger schoolchildren with intellectual disabilities was determined using such methods as observing children; parent questionnaires regarding children’s behavior at home and their performance of self-care skills; a conversation with educators about children’s self-care skills; conversation with children. A methodology for diagnosing self-care skills in children with intellectual disabilities was developed, which included tasks aimed at determining the level of formation of elementary knowledge about subjects necessary for the formation of self-care skills, and at determining the level of mastery of methods of action and skills, implementation of their experience in various conditions of self-care activities. The results of observation of children show that most of them do not have sufficient self-care skills and are dependent on adults, unable to perform actions independently, purposefully and consistently. The results of the parents’ survey showed that the vast majority of respondents believe that it is too early to involve the child in independent economic and household work, it is necessary to help children and take care of them. Analysis of the results of the teachers' survey showed that self-care skills are assessed as insufficiently developed, and dependence on an adult is emphasized. A conversation with children showed that they often do not know the basic means of performing actions, they have a disturbed sequence of their performance and awareness of their meaning. The results of the study show that most first-graders have a low level of elementary knowledge about subjects that are necessary for the formation of self-care skills, a third of children have an average level of knowledge, and no child has a high level of knowledge. Children are characterized by a mostly low level of formation of self-care skills; lack of independence, purposefulness and consistency even in simple self-serving actions; a pronounced tendency to care, emotional interaction with adults.