Abstract:
В даний час техніка стрибка у висоту продовжує свій еволюційний розвиток, пов’язаний з підвищенням ефективності перекладу горизонтальної швидкості розбігу в вертикальну швидкість вильоту загального центру мас тіла спортсмена. В результаті еволюціонування техніки стрибка у висоту збільшується число представників швидкісного стилю, підготовленість яких істотно відрізняється від підготовленості представників силового стилю стрибка. Мета дослідження – науково-методичне обґрунтування методики спеціальної підготовки висококваліфікованих стрибунів у висоту, які використовують швидкісний стиль.
