Аннотации:
На сьогодні мовознавчі праці відзначаються спрямованістю на інтеграцію зіставного й ідеографічного підходів до вивчення фразеологічних мікросистем в українській та німецькій мовах, що дозволяє з’ясувати універсальні закономірності та національно-специфічні розбіжності їхнього творення та функціонування, а також в плані орієнтації сучасних антропоцентричних і лінгвокультурологічних студій на зіставне вивчення функціонування фразеологізмів у неспоріднених мовах, зокрема слов’янській та германській, яке пов’язується з високою значущістю рис характеру людини в межах культурної, ціннісної парадигми соціуму. Мета роботи – проаналізувати та порівняти функціонування фразеологізмів на позначення рис характеру людини в німецькій та українській мовах.
