Аннотации:
Творчість Михайла Стельмаха неодноразово ставала об’єктом як мовознавчих, так і літературознавчих наукових студій. Лексичну синоніміку творів письменника досліджував С. Бевзенко, фразеологію – А. Авксентьєв, Н. Москаленко, А. Цегельська, Л. Яковенко, лексику – Н. Сидяченко, Т. Ткаченко. Мовотворчість Михайла Стельмаха в контексті української народнопісенності описана Л. Козловською. Велику наукову цінність мають розвідки А. Пікалової «Вербалізація концепту ЛЮДИНА в поетичних текстах Михайла Стельмаха», В. Загороднюк «Психологізм романів Михайла Стельмаха», Є. Павленко «Порівняння як граматична та стилістична категорія (на матеріалі роману М. Стельмаха “Велика рідня”)», Г. Пелех «Стилістичне вживання відокремлених другорядних членів речення в романі М. Стельмаха “Хліб і сіль”», Л. Новіцької «Топонімія роману Михайла Стельмаха “Хліб і сіль”» та О. Попової «Емоційні оказіоналізми в художній прозі М. Стельмаха». У переважній більшості вказаних наукових розвідок принагідно зазначалося, що опис території Поділля у творах письменника є однією з визначальних рис його ідіостилю, що й зумовило вибір теми нашої роботи. Мета роботи – розкрити специфіку концепту “Поділля” в прозі Михайла Стельмаха, його мовну репрезентацію та структурно-смислову організацію. Об’єкт дослідження – концепт “Поділля” в текстах Михайла Стельмаха. Предмет дослідження – вербалізація концепту “Поділля” в прозі письменника, його структурно-смислова організація.
