Аннотации:
Актуальність роботи зумовлена потребою поглибленого вивчення індивідуально-авторського сприймання та оцінювання дійсності, що відображається в конструкціях мови письменників, є одним із оцінних елементів будь-якої культури (лінгвістична гіпотеза Сепіра – Уорфа); зверненням до історичних романів як таких, що актуалізують ментальний, лінгвокультурологічний аспекти; аналізом функційних виявів в історичних текстах. Актуальність цієї проблематики в сучасному українському мовознавстві зумовлена не лише недостатнім її висвітленням і певною фрагментарністю досягнутих результатів, а й тим, що, крім суто лінгвістичного аспекту, вона має й історико-культурний аспект. Мета дослідження полягає в з’ясуванні вираження оцінки як соціокультурного концепту в українській історичній прозі, функціонування оцінних одиниць як вияву менталітету українського народу та особливостей жанру історичної прози.
