У статті розглядаються різні концепції статусних характеристик речення у зарубіжній лінгвістиці. Речення як синтаксична одиниця аналізується у різних площинах: структурній, семантичній/ номінативній, прагматичній/ комунікативній, когнітивній. У сучасних синтаксичних теоріях речення досліджується у декількох напрямках. З одного боку, воно розглядається як організована система з різними рівнями у певній структурі, а не як недискретна одиниця, і аналізується у синтаксичній парадигматиці. З іншого боку, речення досліджується з проникненням у глибинні зв’язки системної організації, де використовується ряд методів (Т-метод, валентний метод, компонентний аналіз, ІС-метод і т.д.).
The article envisages different sentence conceptions in foreign linguistics. The main aspects of sentence studies are structural, semantic/ nominative, pragmatic/ communicative, cognitive. Modern syntactic theories embrace twofold sentence description. For one thing, sentence is treated as an organised system, hierarchically structured, but not as some indiscreet unit, and, consequently, sentence is analysed within syntactic paradigmatics. For another thing, sentence is considered within its inner immediate constituents specification where we use different methods (T-method, valency method, component analysis, IC-method, etc.).