Abstract:
Результати аналізу сучасних наукових і статистичних даних свідчать про підвищення зацікавленості молоді до занять єдиноборствами, зокрема до східних бойових мистецтв, які характеризуються видовищністю, динамічністю та емоційною насиченістю тренувального процесу. Водночас офіційні показники фіксують зменшення кількості спортсменів, які систематично займаються дзюдо та самбо, що створює певне протиріччя між декларованим інтересом і реальною участю в цих видах спорту. Однією з основних причин такого явища є високий рівень складності технічної підготовки у дзюдо та самбо. Мета дослідження – науково обґрунтувати, охарактеризувати й визначити педагогічну ефективність використання додаткових технічних засобів у процесі навчання дзюдоїстів і самбістів з метою підвищення рівня засвоєння базових технічних дій, оптимізації навчально-тренувального процесу та зниження ризику перевантажень.
