Аннотации:
Сучасний етап розвитку дошкільної освіти України позначений глибокими суспільними трансформаціями, зумовленими зміною соціокультурних умов, реформою освітньої галузі, посиленням уваги до психічного здоров’я дітей та наслідками повномасштабної війни. Раннє дитинство (1–3 роки) є особливо чутливим періодом, упродовж якого закладаються основи емоційної безпеки, базової довіри до світу, первинні моделі взаємодії з дорослими та однолітками. Будь-яка радикальна зміна звичного середовища, зокрема перехід від виключно сімейного догляду до інституційного виховання, стає для дитини потужним стресогенним чинником, який може як стимулювати розвиток, так і призводити до дезадаптаційних проявів за відсутності належної психолого-педагогічної підтримки. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель психолого-педагогічного супроводу адаптації дітей раннього віку до умов закладу дошкільної освіти, що забезпечує зниження рівня дезадаптаційних проявів та сприяє гармонійному особистісному й соціальному розвитку дитини.
