Abstract:
Збереження та реставрація творів станкового живопису ХІХ ст. є одним із пріоритетних напрямів сучасної музейної діяльності. Полотна цього періоду складають значну частину фондів українських музеїв, зокрема Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Процеси природного старіння, агресивний вплив навколишнього середовища й нашарування поверхневих забруднень на лицьовій і тильній поверхнях призводять до спотворення авторського задуму та фізичної деструкції пам'яток. Ревіталізація таких творів вимагає науково обґрунтованого підходу до вибору матеріалів і технологій розчистки, що мінімізують ризики для оригіналу. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та практичній реалізації процесу ревіталізації живописного твору ХІХ ст. шляхом комплексного видалення поверхневих забруднень, а також у визначенні найбільш ефективних матеріалів і технік для цього процесу.
