Abstract:
В Україні здавна приймали паломникiв в її святих мiсцях. I українськi паломники вiдвiдували святi мiсця в далеких вiд неї землях. Це не був туризм у сучасному розумiннi цього полiфункцiонального явища. Але в ньому вже були закладенi комунiкативнi, iнформативнi, iнтегративнi, соцiальнi та iншi функцiї туризму. На українськiй землi, як засвiдчують давніi лiтописи i хронiки, побувало багато подорожуючих зi Сходу i Заходу. Їх приваблювала краса української природи, шляхетнiсть душi українського народу, духовна величнiсть Києво-Печерської i Почаївської лавр, Київської Софiї, культурних i сакральних памяток iнших регiонiв України. Мета роботи – розглянути особливостіi органiзацiї та перспективи розвитку паломницького туризму, з'ясувати його сутнiсть, форми та рiзновиди, окреслити низку проблем, пов'язаних з подальшим розвитком мiжнародного паломницького туризму в Українi.
