Abstract:
На сьогодні одним із важливих завдань Національного природного парку «Мале Полісся» є моніторинг видового різноманіття та інвентаризація ентомофауни. Досить цікавою групою комах цієї природоохоронної території є бабки, до того ж в одонатологічному відношенні малополіський регіон досі залишається недостатньо і вкрай нерівномірно дослідженим. Окрім того, беручи до уваги той факт, що в межах Парку наявна значна кількість водних об’єктів, актуальним є вивчення одонатофауни – як важливого компонента навколоводних екосистем. Загалом, інвентаризація ентомофауни, зокрема одонатофауни, Національного природного парку «Мале Полісся» перебуває на початковому етапі і потребує подальших тривалих і ґрунтовних досліджень, тож матеріалом для встановлення видового складу бабок Парку слугували літературні джерела. Фрагментарна вивченість видового складу, особливостей розподілу видів на території дослідженого району, динаміки чисельності та поширення бабок визначили вибір теми дослідження. Личинки бабок – звичайні компоненти прісноводних екосистем на території дослідженого району. Внаслідок різноманітних пристосувань до мінливих умов середовища їх можна використовувати як показники екологічного стану водойм. З іншого боку, моніторинг стану популяцій бабок в різних умовах довкілля дає можливість прогнозувати зміни екологічних особливостей певних видів та впроваджувати різноманітні природоохоронні заходи. Ці комахи приносять користь, знищуючи комах-кровососів та їх личинок. Цим самим вони регулюють чисельність кровосисних комах, які можуть бути переносниками збудників різних захворювань. Бабками, що літають, живляться деякі птахи (мартини, крячки), а їх личинками – риби-бентофаги (короп, лящ). Важливим є їх естетичне значення, оскільки бабки є окрасою наших лук, лісових галявин та берегів водойм; вони милують око людини легкістю та маневреністю свого польоту, грою кольорів на ніжних прозорих крилах. У практичному плані, дослідження фауни, таксономії, основних біологічних та екологічних особливостей бабок необхідні для розробки методик збереження біорізноманіття.
