Abstract:
Посилення антропогенного впливу на природні екосистеми обумовлює актуальність дослідження та охорони рослинного покриву, зокрема річок і водойм. Вони відіграють надзвичайно важливу функціональну роль у біосфері як регуляторні системи, шляхи міграції різноманітних видів, джерело біоресурсів тощо. Долини річок в Україні залишаються, по суті, єдиними екосистемами з природною і напівприродною рослинністю на територіях із надмірно трансформованим і фрагментованим рослинним покривом. Річки Західного Поділля є найбільшими лівими притоками Дністра. Їхнє географічне положення забезпечує їм особливу роль, як об’єднуючої ланки між трьома екокоридорами міжнародного і національного рівня – Лісостеповим (Галицько-Слобожанським), Степовим (Буджацько-Старобільським) і Дністровським. Антропогенний вплив на рослинний покрив долин річок останніми роками значно посилився, що спричинено змінами гідрологічного режиму, які відбулися під впливом новостворених гідроспоруд, збільшення забруднення води, використання значних обсягів водних ресурсів для технологічних процесів, розширення масштабів нерегульованої рекреації. У зв’язку з цим актуальними є питання дослідження сучасного стану та динаміки рослинного покриву, а також розроблення стратегії його оптимізації з урахуванням зростаючого антропогенного впливу. Мета роботи – з’ясувати сучасний стан вищої водної рослинності Теребовлянського району, виявити закономірності її антропогенної трансформації та розробити заходи охорони.
