Орнітонім індик як компонент фразем діалектного мовлення

Abstract

У статті досліджено особливості вживання та просторове поширення орнітоніма індик та його фонетичних і лексичних варіантів на матеріалах лексикографічних праць. Визначено, що людина, її зовнішній вигляд, поведінка, є об’єктом номінації засобами орнітологічних кодів, зокрема через компонент індик. Діалектні фразеологізми кодують загальні ціннісні уявлення людини та її здатність щось характеризувати, давати оцінку через компонент (назву птаха). У фразеології можуть активізуватись різні особливості об’єкта чи суб’єкта порівняння, в окремих говірках визначаємо специфіку метафоричних перенесень, акценти на конкретних ознаках. Опрацювання інформації мисленнєвою сферою людини на основі спостережень за птахами сформувало стереотипи та оцінки в колективній етносвідомості. Визначено, що в досліджуваних фразеологізмах українських говірок із компонентом індик актуалізовано значення „сердита, зла, невдоволена людина‟, підтверджено збіг структури та семантики одиниць, але «утримування» фонетичних або лексичних діалектизмів.

An important place in Ukrainian phraseology and paramiology is occupied by components-ornithologisms, because the closest surrounding world (both vegetable and animal ones) is an important factor in the production of fixed folk expressions and paroemias, and in forming the regular evaluations. The level neighboring of human’s and domestic animals’ or birds’ lives, their behavior, regional peculiarities of house holding, in particular the habitancy territory of some or other birds, affect the frequency of using the notions in the structure of phraseological units and variations of their connotative meaning. In ethnic cultures of different peoples phraseological units with the naming units of birds are used to characterize the behavior and features of a person’s personality, his moral, ethical and social characteristics, emotional state. It is worth noting that in the dialects of Ukrainian language it is possible to trace some differences in the choice of emphasis on the behavioral features which are needed to be compared with the bird, and it depends on the peculiarities of house holding, the psychology of perception of reality, the moral priorities of dialect speakers, and that is revealed in the language of the world. Consequently, a human, his appearance, behavior, is the object of nomination by means of ornithological codes, in particular through the component indyk (turkey). In phraseology various features or peculiarities of the compared object can be activated. And though the dialect phraseological units encode common valuable perception of a human and his ability to characterize something, to give an estimation through the component (the name of the bird), yet in certain areas we define the specifics of metaphorical transitions, accents on different features. It is defined that in the researched phraseological units of Ukrainian dialects with the component indyk (turkey) the meaning of «angry, evil, dissatisfied person» is made actual, the coincidence of the structure and semantics of the units is confirmed, but there is the «retention» of dialectal units.