Фраземи як матеріал для досліджень морфологічних рис говірок

Abstract

Фіксація фразеологічних одиниць, а особливо у зразках живого народного мовлення, доводить, що фразеологізм – це особлива одиниця, лінгвістичний феномен, який у різних контекстуальних ситуаціях може характеризуватися різною актуалізацією смислового та емотивного плану вираження. Це підтверджує постійна увага вчених до проблем фразеології, розбіжність у їх поглядах на природу одиниць, принципи побудови та причини модифікацій. І хоч загалом фразеологічна одиниця функціонально не є максимально навантаженою, а своєрідною периферією, то в комунікації вона стає центральною, особливо в момент, коли респондент до інформації, повідомлення долучає експресію, яка власне може акумулюватися у сталому вислові. Зазначимо, що опис сучасної фраземіки усного мовлення уможливлює поглиблення лексикологічних і фразеологічних досліджень української мови, пізнання мовленнєво-мисленнєвих процесів людини, її духовної сутності, сприйняття навколишнього світу та усвідомлення місця людини в ньому.