Аннотации:
В сучасних умовах розвитку суспільства, яке базується на інноваційних технологіях, перед підприємствами сфери послуг постала проблема ефективного управління однією з рушійних сил, найціннішим ресурсом будь-якої організації, персоналом. В процесі поступального розвитку наука управління постійно змінює відношення до людини та її місця в суспільному виробництві. У зв’язку з перманентними змінами в економіці України відбувається дефініція понять, що описують людину в соціально-економічному вимірі. Роль людини стосовно до виробництва в історії економічної думки характеризувалося таким поняттям як «робоча сила» пізніше з розвитком суспільних відносин трансформувалось в поняття «трудові ресурси», в недалекому минулому в «людські ресурси», «трудовий потенціал», «персонал», «кадри». Відбувається поступова трансформація наукових поглядів на роль людини в процесі виробництва: від розгляду її як придатку до машинного обладнання та ресурсу виробництва, витрати на який необхідно зменшувати, до сприйняття людини як капіталу, в який необхідно збільшувати інвестування та ефективно ним управляти. Для цього необхідна зміна парадигми управління персоналом підприємства. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретичних та науково-методичних засад роботи з персоналом на основі оцінки персоналу та розроблення напрямів вдосконалення управління та мотивації працівників підприємств.
