У статті на основі аналізу епістолярної спадщини В. Стуса невольничого періоду простежено специфіку творчої робітні віршописця. Акцентовано увагу на наявних у листах цього часу численних варіантах віршів, коментарях до прочитаних творів,роздумах про сутність поезії та призначення поета. Авторка доводить, що епістолярій митця є одним з основних джерел аналітичного розуміння його по етичної творчості.
In the article the specifity of V. Stus’s creative workshop is traced through the analysis of his epistolary heritage. Special attention is paid to the existing letters of the prison time, versions of poems, commentaries of compositions, thoughts about the nature of poetry and the Poet. The author proves that stusovskyi epistolary is a major source of analytical understanding of his poetry.