Abstract:
За сучасних умов суспільного розвитку людина із засобу цього процесу перетворюється на його провідну мету. Особистість дитини із над завдання, що мало впливати на практику виховання, стає дійсно реальною цінністю. Це зумовлює необхідність перегляду усталених стереотипів у виховній діяльності, переорієнтацію у цінностях і висунення на перший план самоцінності особистості, людського життя. Сфери міжособистісної взаємодії і спільного проживання у світі; установку на безпереревне самовиховання та інтенсивне самовдосконалення. Виховання ціннісного ставлення до людини відіграє важливу роль у становленні особистості, тому воно має розглядатись як один із головних педагогічних пріоритетів у виховній роботі, починаючи вже з початкової ланки освіти. Адже загальновідомо, що період молодшого шкільного віку є сенситивним для засвоєння моральних правил і норм. Це обумовлено надзвичайною пластичністю психіки дитини цього віку. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити ефективність організаційно-педагогічних форм та сукупності традиційних та інноваційних методів виховання ціннісного ставлення до людини в молодших школярів у виховному процесі закладів загальної середньої освіти.
