Abstract:
За багатовікову історію свого існування народні інструменти багато разів піддавались видозмінам, їх використання часом було заборонене, а виконавці все одно продовжували розвивати мистецтво народного музикування, попри ігнорування або переслідування. Завдяки доступності оволодіння народні інструменти століттями привертали до себе увагу як музикантів-професіоналів, так і аматорів – людей, закоханих у музику. Участь в гуртках і колективах народних інструментів поступово стала не тільки засобом проведення вільного часу, а й сприяла залученню народних мас до музичної кульури. Так, отримавши широку популярність, народні інструменти стали виразником кращих музичних традицій українського народу. Саме це і стало запорукою того, що виконання на народних інструментах сьогодні досягло вершин академічної майстерності. Метою дослідження є концепційне осмислення основних тенденцій розвитку й закономірностей функціонування колективного народно-інструментального виконавства в Україні як унікального мистецького, яке в процесі академізації музичної творчості у сфері народних інструментів зберегло сутнісно національні характерні риси.
