Abstract:
Характерна риса цільності будь-якої системи – здатність до самозбереження в процесі постійного руху, змін та розвитку. Все це в повній мірі можна віднести до батьківства як до комплексного утворення, яке являє собою систему. Батьківство є базовою життєвою місією, важливим станом та значною соціально-психологічною функцією кожної людини. Якість цих проявів, їх соціально-психологічні та педагогічні наслідки мають завжди актуальне значення. Можна стверджувати, що майбутнє суспільства завтра - це стан батьківства сьогодні, адже забезпечення сприятливих умов розвитку дитині раннього віку, на порозі життя, сприяє формуванню гармонійної особистості у майбутньому. Актуальність її вивчення обумовлена протиріччями між гостротою демографічних проблем, які пов’язані з падінням народжуваності, великою кількістю сімей, які розпадаються, лавиноподібним збільшенням кількості дітей-сиріт при живих батьках, зі зростанням кількості випадків жорстокого ставлення до дитини та не розробленістю програм соціальної та психологічної допомоги молоді, яка є потенційними батьками. Мета дослідження - теоретично проаналізувати проблему формування усвідомленого батьківства як умови повноцінного розвитку дитини та визначити основні технології його формування на уроках біології та в соціальній роботі.
