Аннотации:
Досягнення медико-біологічних дисциплін, охорони праці і пропаганда санітарно гігієнічних знань призвели до збільшення загальної тривалості життя громадян розвинених країн світу. Разом з тим наслідком науково-технічного прогресу є значне зростання неінфекційних захворювань – „хвороб цивілізації", що виникають під впливом недостатньої фізичної активності, нервових перенапружень, забруднення повітря, води і харчових продуктів, дії надмірного шуму та інших шкідливих чинників навколишнього середовища Туризм є одним з найдієвіших засобів, що допомагають вижити і зберегти здоров'я в умовах недостатньої рухової активності. Гіподинамії на сьогоднішній час можна протиставити регулярні дозовані фізичні навантаження, зближення з природою, зміну негативних емоцій на позитивні тощо. Усі ці чинники здоров’я успішно поєднані в активному туризмі та є важливими стимуляторами покращення самопочуття і здоров'я. В результаті занять активним туризмом підвищується рівень витривалості, зростає продуктивність діяльності, активізуються механізми перебігу відновних процесів, зростають резерви киснезабезпечуючих систем, терморегуляції, а також систем нейрогуморальної регуляції функцій, що позитивно проявляється на стані психіки туристів. Систематична участь у подорожах є ефективним засобом профілактики багатьох захворювань. Мета дослідження: вивчити вплив оздоровчого багатоденного туристичного походу на функціональний стан кардіореспіраторної системи та фізичну підготовленість учнів старших класів.
