Abstract:
У законі України “Про освіту” наголошується, що метою освітнього процесу є всебічний розвиток людини, її талантів, розумових і фізичних здібностей, духовних і естетичних якостей. У зв’язку з цим у процесі становлення підростаючого покоління зростає значення музичного мистецтва, що найбільш стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, комунікаційності, а також позитивних якостей характеру школяра. Саме перед вчителем музичного мистецтва в початкових класах стоїть завдання розвинути чутливість дітей до музики, ввести їх у світ краси й добра, відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань. Реалізація розвивально-виховного впливу музичного мистецтва пов’язується науковцями, перш за все, зі здатністю слухати й чути, емоційно переживати та відкликатися на зміст музичного твору. Справжній, відчутий і продуманий процес слухання творів музичного мистецтва – основа всіх форм залучення до музики, тому, що при цьому активізується внутрішній духовний світ учнів, їх почуття і думки. Поза слухання, усвідомлення і розуміння музика як мистецтво взагалі не існує. Музичне виховання відіграє важливу роль у духовному становленні особистості людини. Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї. Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури. Саме це свідчить про важливість музичного мистецтва в житті особистості, яке має розглядатися як першооснова у вихованні людини. Мета дослідження: теоретично обгрунтувати й експериментально перевірити основні методичні засади розвитку музичного сприймання учнів початкових класів.
