Abstract:
Дошкільний вік – особливий, унікальний за своєю значимістю період в житті людини. Це час активного пізнання навколишнього світу, сенсу людських відносин, усвідомлення себе в системі предметного і соціального світу, розвитку пізнавальних здібностей. Усвідомлення дошкільником власного існування того, що він окремий, незалежний від інших людей і предметів – велике відкриття. «Я» – найважливіше новоутворення раннього віку, що змінює і підносить на новий рівень психічне життя дитини, передумова розвитку особистості. Ці зміни призводять до якісних змін в особистості дитини, тобто до розвитку самосвідомості як здатності не тільки виділяти себе від навколишнього світу, а й давати оцінку собі. Самосвідомість – усвідомлення людиною себе як індивідуальності, починає формуватися в дошкільному віці. Ця проблема актуальна, однак, на рівні практичної допомоги дошкільникам з розвитку самосвідомості її рішення утруднено в зв’язку з тим, що підходи і конкретні методи особистісно-орієнтованої діагностики і корекції розроблені недостатньо. У літературі немає вичерпної відповіді на питання про те, як може здійснюватися робота з формування самосвідомості дошкільнят і розподіл функцій фахівців, що беруть участь в цьому процесі. Мета дослідження: вивчити онтогенез самосвідомості дітей у дошкільному віці і охарактеризувати психолого-педагогічні умови, що сприяють її розвитку.
